|
День захисників і захисниць України останні півтора року відбувається кожного дня. Це боротьба за нашу незалежність, свободу, національну гідність, історію, майбутнє; за право жити, працювати, вчитися.У 2023 році, через реформу церковного календаря, День захисника України перенесли на 1 жовтня за указом президента Володимира Зеленського:
– Цієї неділі, 1 жовтня, Україна вперше відзначить у нову дату День своїх захисників і захисниць. Усіх, хто бʼється заради держави. Усіх, хто додає сили Україні. Усіх, хто віддав своє життя заради України. І цієї неділі вперше вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців. Хай це стане нашою новою традицією. В умовах російської агресії всі ми гостро , на особистісному рівні відчули близькість понять: держава, свобода, вільний вибір. Неймовірно важливими стали для нас люди, які можуть захистити те, що так важливо для кожного українця - нашу рідну Україну! 
Вдячність, повага, гордість, турбота - ці слова не в змозі передати почуття до наших захисників. Може, слова і не потрібні... Наша підтримка у щоденній праці, навчанні, вихованні дітей.
Науково - технічна бібліотека КНУТД вітає зі святом усіх захисників і захисницьУкраїни,
волонтерів, прикордонників, військових медиків, санітарів, кухарів та всіх, хто працює на забезпечення потреб фронту; ветеранів АТО і всіх військовослужбовців ЗСУ та ТРО; працівників оборонпрому; правоохоронців!
Захист своєї Вітчизни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Захисники Вітчизни з часів воїнів-русичів, козаків, січових стрільців , воїнів УПА боронили нашу країну від ворогів з метою створення вільної, сильної держави. Сучасні воїни продовжують і розвивають тисячолітні військові традиції.
Історична довідка
1 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння із часів Русі і запровадження християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері.
Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.
У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких назвах: Січові стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.
Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”, “Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.
У Другій світовій війні українці боролись із нацизмом в лавах Червоної, Української повстанської та в арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року, що тоді припадало на Покрову Пресвятої Богородиці. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.
Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима майже 10 років досвіду боїв у сучасній російсько-українській війні. За цей час ми провели і важливі реформи Збройних Сил, армія професіоналізувалася як одна з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення,зазнала змін ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії Російської Федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.
У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.
Науково-технічна бібліотека КНУТД до Дня захисників і захисниць України підготувала огляд сучасної художньої літератури про війну. Книги створені під час повномасштабного вторгнення, написані безпосередніми учасниками війни: бійцями ЗСУ, волонтерами, письменниками. Поезія, проза, пісні допоможуть зрозуміти що відбувається з кожним із нас, як змінюється наші пріоритети, підтримають та надихнуть на Перемогу.
Чекаємо на вас у понеділок, 2 жовтня, о 12.30, в приміщенні 1-394.
До вашої уваги книжкові виставки: "Книги, які б не мали з'явитися", "Історія українського козацтва".
|
